Головна сторінка

РЕФОРМА ПРОФОСВІТИ – ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, НАЯВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Однією з причин реформи професійної освіти є необхідність задовольнити потреби українського ринку праці якісними кадрами. Нині роботодавці готові платити кваліфікованим робітникам гідну заробітну плату, створювати комфортні умови для роботи та забезпечувати сучасними матеріалами. Однак імідж та стереотипи щодо випускників з професійною освітою часто нівелюють усі переваги такої освіти. Крім того, обладнання та техніка в частині закладів професійної освіти залишається застарілою. Тому учні не мають можливості навчатися на якісному обладнанні, яким вони будуть користуватися на виробництві.

Реформування професійно-технічної освіти в Україні передбачає масштабне «перезавантаження» системи. Воно супроводжуватиметься не лише модернізацією інфраструктури, а й зміною стандартів освіти та навчанням педагогів, що викладають у закладах.

У 2020 році Колегія МОН схвалила Стратегію розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року. Вона передбачає чотири основні напрями розвитку галузі:

• побудову ефективної системи управління та фінансування; 
• покращення змісту та якості професійної освіти;
• розвиток державно-приватного партнерства;
• популяризацію сфери.

Ідеї, закладені в Стратегії, деталізують завдання Концепції реформи «Сучасна професійно-технічна освіта» на період до 2027 року.

Суттєво розширює горизонти для модернізації професійно-технічної освіти підтримка реформи на національному рівні. Так, 30 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти». Він, зокрема, передбачає створення Ради з питань розвитку професійно-технічної освіти як консультативно-дорадчого органу при Президентові. Очікується, що Рада допоможе модернізувати галузь та дасть додаткові інструменти для якісної підготовки кваліфікованих робітників. Вона також має об'єднати зусилля всіх стейкхолдерів профосвіти.

Серед основних завдань, які необхідно виконати для здійснення реформи: прийняти Закон «Про професійну освіту», над яким упродовж 2021 року активно працює робоча група. Планується також прискорити передачу закладів професійної освіти в комунальну власність, розробити стратегічні плани розвитку регіональних мереж закладів професійної освіти. Це допоможе закріпити управління закладами на місцях та розвинути їхню автономію.

Для оновлення інфраструктури в закладах Уряд продовжить інвестувати у створення навчально-практичних центрів – осередків з новим обладнанням та технікою, де учні можуть опанувати практичні навички, а дорослі – пройти підвищення кваліфікації або перенавчання. Створення центрів відбувається за кошти держбюджету, а також за кошти місцевих бюджетів, спецкоштів закладів профосвіти, за підтримки бізнес-компаній. Усього за 5 років Уряд інвестував за цією програмою 350 млн грн, що дозволило створити або оновити за кошти держбюджету 194 таких центри. У бюджеті 2021 року на  створення навчально-практичних центрів передбачено 150 млн грн.

У межах реформи планується розробка стандартів професійної освіти за низкою професій, оновлення освітніх програм, підвищення кваліфікації педагогів тощо.

Серед інших механізмів – збільшення практичної складової навчання. Для цього МОН й надалі розвиватиме дуальну форму освіти. Це більш гнучка та сучасна форма навчання, яка передбачає, що до 70% навчального часу учень здобуває знання в умовах реального виробництва, а решту часу – опановує теоретичний матеріал у закладі. Такий підхід дозволяє підготувати учнів відповідно до вимог роботодавців. У 2020/2021 навчальному році вже 217 закладів професійної освіти застосовують таку форму навчання.

ЦИФРИ ТА ФАКТИ

Заклади професійної освіти мають різне спрямування і навчають сотням професій. Станом на 1 січня 2021 року в Україні працює 708 закладів профосвіти, з яких найбільше розташовано на Дніпропетровщині (58 закладів), Львівщині (55) та Донеччині (43).

Станом на січень 2021 року професійну освіту здобувають 239,8 тис. учнів, серед них 164,2 тис. – вступили до закладу профосвіти після 9-го класу та навчались зі здобуттям повної загальної середньої освіти. Найбільше учнів навчається на Дніпропетровщині (21 582), Львівщині (20 302) та Харківщині (13 666). У м. Києві професійну освіту здобувають 12 092 учні.

Важливо, що завдяки розвитку інклюзивної освіти в закладах професійної освіти створюються умови для навчання осіб з особливими освітніми потребами. Наприклад, у 2020 році для забезпечення інклюзивного навчання було використано понад 2,5 млн грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Кошти були інвестовані в проведення корекційно-розвиткових занять та придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку. 

РЕФОРМА ПРОФОСВІТИ – ЦІЛІ, ЗАВДАННЯ, НАЯВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Однією з причин реформи професійної освіти є необхідність задовольнити потреби українського ринку праці якісними кадрами. Нині роботодавці готові платити кваліфікованим робітникам гідну заробітну плату, створювати комфортні умови для роботи та забезпечувати сучасними матеріалами. Однак імідж та стереотипи щодо випускників з професійною освітою часто нівелюють усі переваги такої освіти. Крім того, обладнання та техніка в частині закладів професійної освіти залишається застарілою. Тому учні не мають можливості навчатися на якісному обладнанні, яким вони будуть користуватися на виробництві.

Реформування професійно-технічної освіти в Україні передбачає масштабне «перезавантаження» системи. Воно супроводжуватиметься не лише модернізацією інфраструктури, а й зміною стандартів освіти та навчанням педагогів, що викладають у закладах.

У 2020 році Колегія МОН схвалила Стратегію розвитку професійної (професійно-технічної) освіти на період до 2023 року. Вона передбачає чотири основні напрями розвитку галузі:

• побудову ефективної системи управління та фінансування; 
• покращення змісту та якості професійної освіти;
• розвиток державно-приватного партнерства;
• популяризацію сфери.

Ідеї, закладені в Стратегії, деталізують завдання Концепції реформи «Сучасна професійно-технічна освіта» на період до 2027 року.

Суттєво розширює горизонти для модернізації професійно-технічної освіти підтримка реформи на національному рівні. Так, 30 березня 2021 року Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про пріоритетні заходи щодо розвитку професійної (професійно-технічної) освіти». Він, зокрема, передбачає створення Ради з питань розвитку професійно-технічної освіти як консультативно-дорадчого органу при Президентові. Очікується, що Рада допоможе модернізувати галузь та дасть додаткові інструменти для якісної підготовки кваліфікованих робітників. Вона також має об'єднати зусилля всіх стейкхолдерів профосвіти.

Серед основних завдань, які необхідно виконати для здійснення реформи: прийняти Закон «Про професійну освіту», над яким упродовж 2021 року активно працює робоча група. Планується також прискорити передачу закладів професійної освіти в комунальну власність, розробити стратегічні плани розвитку регіональних мереж закладів професійної освіти. Це допоможе закріпити управління закладами на місцях та розвинути їхню автономію.

Для оновлення інфраструктури в закладах Уряд продовжить інвестувати у створення навчально-практичних центрів – осередків з новим обладнанням та технікою, де учні можуть опанувати практичні навички, а дорослі – пройти підвищення кваліфікації або перенавчання. Створення центрів відбувається за кошти держбюджету, а також за кошти місцевих бюджетів, спецкоштів закладів профосвіти, за підтримки бізнес-компаній. Усього за 5 років Уряд інвестував за цією програмою 350 млн грн, що дозволило створити або оновити за кошти держбюджету 194 таких центри. У бюджеті 2021 року на  створення навчально-практичних центрів передбачено 150 млн грн.

У межах реформи планується розробка стандартів професійної освіти за низкою професій, оновлення освітніх програм, підвищення кваліфікації педагогів тощо.

Серед інших механізмів – збільшення практичної складової навчання. Для цього МОН й надалі розвиватиме дуальну форму освіти. Це більш гнучка та сучасна форма навчання, яка передбачає, що до 70% навчального часу учень здобуває знання в умовах реального виробництва, а решту часу – опановує теоретичний матеріал у закладі. Такий підхід дозволяє підготувати учнів відповідно до вимог роботодавців. У 2020/2021 навчальному році вже 217 закладів професійної освіти застосовують таку форму навчання.